Практичні поради переходу на українську мову спілкування

1. Обмежуйте присутність російської навколо себе, відмовтеся від усього російськомовного, наскільки це можливо. Дивіться україномовні новини, читайте україномовні книжки, слухайте українську музику. Таким чином набереться не лише пасивний мовний запас, а й справжнє відкриття досі невідомої, неймовірно багатої культури.

2. Пишіть е-мейли друзям лише українською. Знищіть російську розкладку клавіятури – прекрасний спосіб позбутися спокуси перейти на “апщєпанятний язик”. Не бійтеся, що російська розкладка коли-небудь знадобиться. Літери “ы” та “э” за потреби можна набрати і за відсутності російської клавіятури (Alt+235, Alt+237). Нагородою за знищену зайву розкладку вам стане швидше перемикання з англійської на кирилицю.

3. Шукайте україномовного спілкування. Почніть з письмового – це легше (бо маєте час на обдумування слів, чого не має, коли говориш у реальному часі). Відвідуйте україномовні форуми.

4. Буде складно почати говорити українською зі знайомими, спершу почніть говорити українською до незнайомих вам людей: у магазині, тролейбусі, на вулиці. Будьте завжди готові відповісти українською на запитання “котра година?”, “як пройти?”. Прислухайтеся до своєї мови, працюйте над помилками. Спершу ваша мова здаватиметься вам жахливою, дуже важливо не злякатися цього і не думати про те, що подумає про вас інша людина. Вже скоро ви говоритимете плинно.

5. Купіть великий російсько-український, а бажано ще й український тлумачний словник. Спілкуючись щодня ви зустрічатимете багато слів, переклад яких згадаєте не одразу. Не соромтеся користуватися словником.

6. Знайдіть досвідчених україномовних співрозмовників, знайдіть коло україномовного спілкування. Говоріть з українцями. Слухайте їхню мову. Це перші люди, з ким вам буде говорити легко. І не бійтеся, що ви припускатиметеся помилок. Вони все прекрасно розуміють. Багато хто з них колись теж говорив російською, проходив крізь те саме що й ви і пам’ятає себе на вашому місці.

7. Залишився найскладніший і найвідповідальніший крок – починайте принципово говорити українською з російськомовними людьми. Завчасно підготуйтеся до відповіді на численні запитання знайомих, чому це ви раптом заговорили українською. Не бійтеся виглядати ненормальним в їхніх очах. Люди часто називають божевільними усіх, кого не розуміють – їм так легше. Не переймайтеся – ви в даному випадку розумієте більше за них. Нерозуміння старих знайомих з головою компенсується захопленням і повагою незнайомих людей та нових знайомих, які будуть у захваті від краси вашої мови та стійкості позиції.

Вам казали, що нечемно говорити до людини українською, якщо вона з вами говорить російською? Забудьте про чемність. Українська мова буде мертвою, якщо ви будете чемними з усіма. Ви говоритимете українською, щоб вони почули, що українською мовою можна говорити красиво. Більшість відчує сором за те, що не може говорити українською з вами. Це прекрасний привід для них замислитися над питанням своєї національної приналежності.

Скоро ви відчуєте, як складно говорити українською з людиною, яка говорить до вас російською. Адже під час діялогу ви автоматично використовуєте слова один одного. Треба навчитися не втрачати пильність, інакше виходитиме суржик. Говорячи з російськомовними, не бійтеся, що вас не розуміють. Перевірено: корінні росіяни, які ніколи не чули української, все прекрасно розуміють, якщо говорити повільно, пояснювати (українською ж) значення тих чи інших слів.

Не соромтеся того, що ви спершу не зможете висловити українською усе, що хотіли б – це мине, мозок перебудується. На це потрібно близько року. Цей рік – випробування на щирість вашого бажання говорити українською. Пройдіть це випробування. Буде складно, але тримайтеся – знову повернутися до російської і стати таким, як усі, ви завжди зможете. Не бійтеся тимчасово зрадити свою ідею. Якщо захочеться зробити перерву і відпочити, знову перейти на російську – не проблема. Це не страшно, відпочинете тиждень-другий і зробите другу спробу. У мене було саме так.

8. Ставши справжнім патріотом, вчіться толерувати російську. У ворожому мовному середовищі живеться складно, але не забувайте, що ви так само колись не розуміли мовної проблеми, а по-друге пам’ятайте, що внутрішня різноманітність країни є джерелом її розвитку – близько 10% російськомовного населення має залишитися.

Джерело Hurtom.com

2 responses to “Практичні поради переходу на українську мову спілкування”

  1. Stark сказав:

    Підтримую будь-які форми розвитку мови – крім агресивних. Згадаємо, як на початку дев’яностих взялися насильно впроваджувати мову. Отак зразу… Нічого окрім протистояння не добились. Швидко можна яму викопати, дерево зрубати… Впровадження нової мови – процес сотень поколінь. Підтвердження цьому – російська мовна експансія на протязі трьохсот років. І чого добились? Селяни Бєлгородської та Воронєжської областей як розмовляли українською – так і розмовляють.
    В Україні не менш 60% народу – української національності. Корінні селяни (як правило – молодь) перебираються в міста і на перших порах спілкуються українською, а з часом переходять на російсько-український «суржик». Чому? Вплив оточуючого середовища.
    Вже років шість, як в Києві на вулицях стало чути мову. Це позитивний наслідок від негативного фактору міграції. І його необхідно використати. Тобто, підтримати тенденцію переважного спілкування українською.
    Для ефективної підтримки одного чи навіть десяти сайтів – явно замало. Необхідно задіяти усі україномовні інститути суспільних відносин. Збільшити кількість та якість україномовних часописів.
    Такі заходи можливі лише при одній умові – достатній кількості пассіонаріїв. Чим більший актив однодумців – тим легше виконати завдання масової українізації… українців. А там прийде черга і до не українців.
    Але жодних агресивних рухів і щонайменшого насильства. Лагідність, поступовість, системність дадуть значно кращі результати. Тим паче, якщо через культуру, мистецтво, народну творчість.
    Ось деякі бачення та побажання відносно «легалізації», а вірніше – впровадженні мови в міське життя. Якщо це бачення не протирічить ідеологічним засадам цього сайту, то готовий прийняти участь в колективній співпраці.
    Олександр Писарчук.

    • Андрій сказав:

      Тут немає чого заперечити. Я чудово розумію, що моментального ефекту не буде, на те потрібні роки і роки. Але. Протягом цих років має відбуватися якась робота у цьому напрямку. Нехай навіть така маленька як оцей сайт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *