Російські дивізії СС

Чомусь у Росії замовчують факт існування чисельних дивізій “СС”, котрі були сформовані із росіян і часто-густо виконували чисто каральні функції. І водночас на увесь світ прагнуть принизити діяльність української дивізії “Галичина”.

До речі, слово “бандерівець” стало вже пугалом для самих росіян. Частина “бандерівців”-українців служила у дивізії СС “Галичина”. І йшла туди, щоб отримати вишкіл та воювати проти окупантів, як більшовицьких, так і німецьких. То що ж тоді робили у СС росіяни? Вони що, також стали свого роду “бандерівцями” і боролися за незалежність Росії? Але тоді від кого? Хоч багато росіян дійсно воювали в лавах УПА  і разом із українцями виборювали незалежність України.

До речі, на відміну від росіян, українці, сформувавши дивізію СС “Галичина”, не тільки використовували участь у ній для боротьби з комуно-більшовизмом, але і як своєрідну базу військового вишколу та поповнення зброї, військових кадрів для Української Повстанської Армії (УПА).

До того ж вояки дивізії СС “Галичина” ніколи не брали участі в акціях проти мирного населення і виключно вели боротьбу на фронті проти більшовиків.

Відносно російських дивізій “СС”. Показовим є приклад формування у1942 році бригади РОНА у якій в січні 1943 року нараховувалось близько 10 тисяч вояків. Бригада була задіяна в боях з партизанами. Фактично, зліквідувала у підконтрольних Брянських лісах партизанський рух. А командира РОНА генерала Камінського прозвали “господарем Брянських лісів”. Цей факт спростовує совєцький міф про те, що большевицькі партизани контролювали ситуацію на Брянщині під час німецької окупації.

Навесні 1944 року бригада перейшла у безпосереднє підпорядкування обергрупенфюрера СС Курта фон Готтберга, який керував проведенням крупномасштабних антипартизанських операцій. Бригада стала основою дивізії СС.

Історія дивізії виявилась короткою, але досить кривавою. З складу дивізії була відокремлена бойова група, яку кинули на придушення Варшавського повстання. У Варшаві “камінці” проявили небачену жорстокість. Під час дій у Варшаві (район Охта) дійшло до того, що погрожували зброєю німецьким офіцерам, які намагались припинити вбивства і пограбування мирного населення. 5 серпня вони влаштували безпрецедентну різню, в ході якої загинуло близько 15 тисяч людей.

Найменшу можливість українці німецьких формувань використовували для того, щоб повернути зброю проти самих німців, як, наприклад, українські батальйони 2-ї російської дивізії СС перейшли на бік бійців Опору і воювали проти гітлерівців у Франції.

Автор “Малої енциклопедії воєнного колабораціонізму народів СРСР”, екс-командувач підрозділу ВМС України капітан 1 рангу Вадим Махно опрацював 52 монографії й енциклопедії авторства шанованих московських істориків — професорів, академіків.

“Я нарахував на службі у Гітлера 19 генералів-євреїв, 10 генералів-українців і 155 генералів-росіян. А командувати було ким! Якщо підбити підсумки, то сучасні російські науковці вважають, що у складі Вермахту (військ СС, допоміжної поліції і самооборони) – служило 500–600 тисяч росіян! І, зважте, близько 250 тисяч українців,– пояснює Вадим Махно.

До речі, одна лише Донецька (Сталінська) область сформувала німцям на підмогу 12 батальйонів. Загалом за час війни по території України пройшло 107 російських козачих батальйонів, а українських по території Росії — 12.

У Дніпропетровську існував Український козачий комітет, там формувався український козачий корпус із трьох дивізій — набрали 15 тисяч добровольців. Одночасно формували українську дивізію в Сумах — зібрали 10 тисяч осіб. Ці дивізії вже були обмундировані, їм видали зброю. Однак спроби середовища українських націоналістів проголосити Українську державу у Львові й Києві змусили німців переглянути ці плани. Зброю у цих 25 тисяч українців відняли і більшість хлопців запроторили на шахти Рурського вугільного басейну як остарбайтерів, незначна частина потрапила в німецькі частини у ролі допоміжного персоналу.

Через діяльність  “бандерівців” Гітлер втратив чотири українські дивізії.

То чому у Росії підняли такий гвалт відносно дивізії СС “Галичина”, котра на своїй землі відстоювала власні національні цінності і не зазіхала на землі своїх сусідів, на їхню мову, історію та культуру? Що хочуть приховати під лементом, що дивізія СС “Галичина” воювала на боці гітлерівців?І водночас напрошується ще одне запитання. А що хочуть нав’язати українцям тезою “День Перемоги”. Перемоги кого і над ким? Одного диктатора над іншим? Можливо. Але чомусь ціною мільйонів людей? Якщо ж так, то яка ж це перемога?

І чому день перемоги не святкують у Польщі, чи Литві, чи Чехії? Таке враження, що ідеологи “совка” таким чином хочуть знову людей повернути у совковий менталітет.

Автор: Микола Марченко
Джерело: Газета.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *