Аудіокнига за оповіданням І. С. Нечуя-Левицького “Роковий український ярмарок”

Одним зі своїх основних завдань в літературі Іван Нечуй-Левицький вбачав змалювання української реальности, а однією з найголовніших задач у житті – захист української мови. Ще з дитинства він відчув, наскільки чужою й неприродньою для українського вуха є російська, наскільки вона не відчувається українцями й заважає навчанню. На той час в усіх навчальних закладах, від найнижчих до найвищих, дозволялось викладання тільки російською. Один з героїв його повісти «Причепа» ніяк не хотів учитися, бо не розумів ні російської, ні церковнослов’янської. Російські «криси» (пацюки) йому здавалися крисами миски чи горщика, а «овца» таки видавалась вівцею, але якоюсь чудною, неначе з поодрубуваними мордою та хвостом. Та коли хлопчину таки змусили довчитися, не вийшло з нього пуття, обмоскалився та став безвольним, через що і згубив своє життя. Також Нечуй-Левицький видав кілька праць, де відстоював необхідність українців читати насамперед рідною мовою українських письменників, бо й мова своя якомога ближче дійде до серця, і письменники свої якомога краще опишуть реалії свого життя. В його творах українці зображались такими, якими вони були: хто кращий, хто гірший, хто з купою вад, хто майже без них. Але ніколи в нього не були позитивними героями й не закінчували добре ті, хто відмовився від рідної мови й перефарбувався чи то на поляка, чи на московита.

При цьому він ні в якому разі не ставився погано ні до росіян, ні до поляків, як до народів на своїй території. Навіть більше, відстоював їхнє право на користування рідною мовою у себе вдома. Іван Нечуй-Левицький вчителював саме у той час, коли Росія захопила частину Польщі, і йому доводилось викладати полякам у Варшаві російською кілька предметів: російські історію, географію, мову й літературу. Але коли польську мову заборонили зовсім, письменник не витримав і переїхав до Кишинева. Він потім згадував: «мені було сумно дивитись, як націю живцем кладуть в домовину», хоча й не втримався, щоб не дорікнути полякам за таке ж ставлення до українців.

Скільки російську українцям не нав’язували, вона ніяк не хотіла приживатись. Опанувати її добре вдавалось лише ліченим одиницям, переважна ж більшість ламала об неї язика й перекручувала, як і один з його героїв Гострохвостий, що пізніше під пером Старицького перетворився на Голохвостого (Свирида Петровича з «За двома зайцями»). А от представники інших народів, що жили в Україні, якраз дуже добре переходили на чудову чистісіньку українську. Друзі, пропоную зануритись Вам в українські реалії межі 19 і 20 сторіч, дізнатися з перших вуст, як жила тоді Україна, а ще почути давно забуту лексику того часу, часто забуту зовсім незаслужено. Отже, для Вас – аудіозапис листа до однієї пані Івана Нечуя-Левицького “Роковий український ярмарок”.

Нагадаємо, що всі наші аудіокниги можна вільно завантажувати й розповсюджувати. Якщо бажаєте завантажити собі відеофайл, але не знаєте, як це робиться, перегляньте наші інструкції. Аудіофайл можна завантажити звідси.

2 responses to “Аудіокнига за оповіданням І. С. Нечуя-Левицького “Роковий український ярмарок””

  1. Serpiko сказав:

    Дуже добре! Молодці!
    Олег, Ви мене знаєте. Пані Олено, пані Ірино – мої вітання. Справу ви розпочали добру і саме вчасно! Мене “виводить із себе” прийняття квот на українську мову!??? Як можна вводити квоти на українську мову? Ми де живемо??? Я, шановні панове, не буду у цьому коментарі та на вашому сайті вихлюпувати свої емоції, а запропоную вам певну співпрацю. З Олегом ми знайомі декілька років – спільні інтереси в сайтобудуванні. Одним з перших сайтів, розроблених мною, був сайт Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі” http://kamenyar.info До 160-річниці Івана Яковича Франка я його повністю переписав і увів модуль інтернет-магазину та запропонував письменникам, поетам, митцям захист їх творів. Також на своєму сайті http://serpiko.info я спробував реалізувати проект Serpiko.Ukraine.E-book Одним словом, якщо вам цікаво – запрошую переглянути ці сайти і тоді подумаємо, як запропонувати відвідувачам, наприклад казки для дітей І.Франка у вашому виконанні через аудіокниги. Я думаю, що керіництво заповідника підтримає ідею розташування ваших уже готових аудіокниг на сайті.
    Успіху. Serpiko.

    • Олена сказав:

      Доброго дня!
      Дякую за Вашу пропозицію, якщо ми вирішимо нею скористатися, ми обов’язково з Вами зв’яжемось!
      Успіхів Вам також.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *