Іван Нечуй-Левицький, “Запорожці”. Частина 3.

Друзі, ми з Вами продовжуємо мандрувати творчими стежками великого українського письменника Івана Нечуя-Левицького. Хоч письменник і цікавився українською міфологією, та створив не одну казку, легенду та наукову працю, присвячену цій темі, та головним полем його діяльності був фольклор реалістичний. Так, переважна більшість його творів – це замальовки з реального життя, хоч іноді й дещо не те що гіпертрофовані, а у сконцентрованій формі, де в одному творі збиралася велика кількість персонажів з яскраво вираженими характерами, часто несхожими між собою, і цей контраст робить його твори особливо виразними. А жива образна мова, приказки, влучні жарти, що іноді межують навіть з лайкою, надають його повістям, оповіданням, казкам неповторного українського колориту. Серед таких творів, крім славнозвісної “Кайдашевої сім’ї”, особливо цікавими є “Старосвітські батюшки й матушки” та “Старі гультяї”. Ви думали, що священицькі сім’ї позбавлені тих пристрастей, які притаманні простим людям? Хіба вони в них спрямовуються в дещо інше русло, але священики теж люди, зі своїми характерами й почуваннями, та й оточення їхнє не обмежується лише клерикальним. Особливо ці пристрасті загострюються, коли одружуються вони зі світськими жінками. Усе це яскраво описується у “Старосвітських батюшках та матушках”. У другому ж творі розповідається про літніх людей, що анітрохи не хочуть склавши руки сумирно чекати свого відходу на інший світ. Епіграфом до нього могла би стати українська приказка “старе, як мале”.

Іван Нечуй-Левицький писав: “Українське життя — то непочатий рудник, що лежить десь під землею; хоч за його бралися й такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі”. І можна сказати, що письменник видобув з цього рудника справжнісінькі перлини, зорав це поле й виростив на ньому такий багатий урожай, яким може похвалитися далеко не кожен.

Та повернімося до наших “Запорожців”. Що ж то за дивний світ, куди потрапив Карпо? Рай? Чи може…? Про це Ви дізнаєтесь у третій частині казки Івана Нечуя-Левицького.

Початок | Попередня частина | Аудіокнига “Запорожці” | Наступна частина

Якщо Ви хочете завантажити собі відеофайл, але не знаєте, як це робиться, перегляньте інструкцію. Всю книгу в аудіоформаті можна завантажити звідси (78,4 Мб).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *