Іван Нечуй-Левицький, “Запорожці”. Частина 8.

Казка Івана Нечуя-Левицького «Запорожці» сповнена символізму. У ній він створив ідеалістичний образ Січі й козаків, підкресливши, що нинішні люди куди мізерніші за тих. Січові вояки в нього більші, вищі й кращі від одного з найвродливіших і найудатніших парубків сучасности Левицького. Так, Карпо «високий, чорнявий та кучерявий, гарний з лиця, гарний з стану, кругом гарний, ще й до того сміливий». Проте коли він потрапляє до підводної Січі, то її мешканці виявляються куди кращими за нього. «Карпо глянув на тих людей і трохи злякався, і здивувався, і замилувався: такі вони були високі, рівні, дужі! Такі вони були гарні на вроду, що він таких людей не бачив ні між панами, ні між простими селянами.» Та й самі козаки дещо розчарувались, побачивши Карпа. «Чи вже ж тепер на Україні стали такі маленькі та мізерні люди, як оце ти? — спитав один чоловік, і обидва вони якось жалібно всміхнулись». І лоцман у нього відважний і гарний, але гетьман куди кращий та вдатніший. «Гетьман був вищий і кращий од усіх запорожців; високий, як Палій, гарний, як Мазепа,  сміливий, як Богдан Хмельницький». Лоцмана Олеся не дочекалась, а така ж сама красуня Маруся за гетьманом сама побігла. І старі козаки на тій Січі ще хоч куди, здатні орлами злітати понад хмарами, а в Карпа від тієї висоти аж у голові запаморочилось.

Цим Іван Нечуй-Левицький неначе показує, що гарні та спритні нинішні люди, та не досить, щоб справитись з усім тим лихом, яке випало на їхню долю. А от козакам було все під силу, і хтозна, чи не чекають вони у своїй підводній Січі слушної нагоди, щоб знову вийти на землю? Хоч письменник прямо про це ніде не говорить, але ж недарма вони не згинули, а тільки перемістились до іншого місця, з якого за бажання й за потреби можуть виходити в реальний світ. Українцям просто не хотілось вірити, що ті славні лицарі просто отак зникли, що славетну Січ могла розігнати якась самозакохана тітка, хай і з царського трону. У цій казці неначе закодована потаєна мрія українців, що їхні захисники живі, вони значно сильніші за нинішніх людей, і їх буде кому захистити й повернути «і славу, і волю».

А ми повертаємось до аудіокниги, начитаної за твором «Запорожці» Івана Нечуя-Левицького. Чи знайшла Маруся свою хату? Що стало з героями цієї книги? Про це Ви дізнаєтесь у цій останній частині.

Початок |Попередня частина | Аудіокнига “Запорожці”| Кінець

Якщо Ви хочете завантажити собі відеофайл, але не знаєте, як це робиться, перегляньте інструкцію. Всю книгу в аудіоформаті можна завантажити звідси (78,4 Мб).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *