5 ПІДСТУПНИХ ПИТАНЬ З ПРАВОПИСУ

Пропонуємо Вам розібратися ще з 5 хитромудрими правилами правопису, які частенько нас підводять. Автор статті – Аліна Яковлєва, літературо- й мовознавиця з Донецька. Стаття написана у вигляді тесту, авторка пропонує Вам спершу спробувати самим визначити правильний варіант, а потім розповідає, як правильно. Як і всі публікації Аліни, ця теж написана легко й захопливо, тож навіть вивчаючи правопис, дрімати Вам не доведеться.

5 складних випадків правопису

*****

1. Напередодні літнього сезону вкрай важливо визначитися з місцем, де плануєте провести відпочинок. Який варіант (найграмотніший і єдиний цілком коректний) оберете Ви?

A. Готельний комплекс «У карловарських Карла та Клари»
B. База відпочинку «Молочно-кислі береги та ріки»
C. Готель «Жовто-гаряче сонце пустелі»
D. Військовоспортивний курорт «Я солдат»

Тренуйте дикцію: комплекс «У карловарських Карла та Клари» єдиний може похвалитися бездоганною грамотністю.

A. Складні прикметники, утворені сполученням елементів власних назв, пишуться разом: Калові Вари – карловарський, Великі Луки – великолуцький.
B. Те саме стосується слова «молочнокислий», яке теж не потребує жодних дефісів: прикметники, що вживаються як наукові терміни, пишуться разом (заразнохворий, мовотворчий, вічнозелений, церковнослов’янський).
C. Інша справа з лексемою жовтогаряче. Зазвичай назви відтінків смаку, кольору, поєднання кольорів дефіс якраз мають (синьо-чорний, блідо-зелений, кисло-солодкий), але є декілька винятків, які легко впізнати (червоногарячий, жовтогарячий, золотогарячий, помаранчевогарячий). Тобто, тільки-но стає «гаряче», дефіс умить плавиться та зникає.
D. Щодо слова військово-спортивний, то все ще простіше: коли утворюємо прикметник з першою частиною воєнно- чи військово-, дефісу не уникнути. Військово-промисловий, воєнно-стратегічний. Але (!) військовозобов’язаний, військовополонений. Чому так? Так маємо ж справу з іменниками: вони звісно колись були по інший морфологічний бік, але тепер прикметниками їх назвати вже ніхто не насмілиться. Отже, який? Військово-лікарський, військово-санітарний. Хто? Військовозобов’язаний, військовополонений.

 

2. У нашому улюбленому готельному комплексі ґречний швейцар пропонує ознайомчий буклет. Там читаємо: «Прокинувшись зрання, Ви зможете насолодитися незрівнянними красотами богемської природи. Гарантуємо: сонний морок спаде з Ваших очей. Ви станете по-справжньому блаженими». Знайдіть помилку в буклеті.

A. Зрання
B. Незрівнянними
C. Сонний
D. Блаженими

Розбираємося.

A. З прислівником зрання все в порядку: доведеться-таки прокидатися раніше. Мусимо просто запам’ятати особливий список прислівників з обов’язковим подовженням Н. До нього, окрім згаданого, входять також лексеми навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню.
B. З «незрівнянними красотами» проводимо справжню слідчу експертизу, маючи в пам’яті правило «наголошені суфікси в прикметниках мають подовження Н, а ненаголошені суфікси дієприкметників – ні». Перш за все проговорюємо про себе слово: куди падає наголос? На суфікс –янн-. Якщо не можемо визначитися з наголосом, треба замислитися над власне значенням лексеми. Отаке виходить філософствування. «Незрівнянний» – це, мабуть, десь близько з «красивим», «надзвичайним», «чарівним». Тобто й без словників зрозуміло, що йдеться про якість предмету. Експертизу завершено – подвоєння закономірне! А от коли б не мали наголосу на суфіксі (нескАзані слова, нездІйснені подвиги), та вигулькнуло б раптом значення якості, зумовленої дією (слова ж не сказані мовчунами, самі по собі слова – просто слова; подвиги не здійснені ледарями, проте теоретично їх же хтось може здійснити!), то зайву Н треба вмить відмітати. І без неї непросто: хтось постійно щось не робить.
C. Сонний морок питань не викликає, це найтиповіший випадок подвоєння: основа на Н (сон) + суфікс -н- = сонний.
D. А помилка закралася лише до слова блаженний, у ньому справді мусять бути дві Н. Справа в тім, що воно старослов’янського походження, як і священний (хоча священик з одною літерою), тому просто з подивом запам’ятаймо правило та сприйматимемо його як даність.

 

3. Ідемо на екскурсію, де дуже дивний гід незрозуміло чому розповідає нам дуже-дуже дивну історію: «О пів на третю галантні пів-пінгвіни з пів’юрти «Північ» перелякали своїми криками пів-Антарктики». У якому слові помилка?

A. пів-пінгвіни
B. пів’юрти
C. пів-Антарктики
D. о пів на третю

A. Важко уявити, що то мусять бути за диво-тварини, які начебто й пінгвіни, а начебто й ні, але описувати ми їх мусимо словом «півпінгвіни». Так, без жодних дефісів! По суті, якщо маєте потребу утворювати слово з префіксом пів- (напів-), то майже завжди все, що потрібно зробити – просто поставити префікс перед коренем слова. Півфабрикат, піввідра, півлітра (корисна лексема), півкуля, півжарт, північ та, відповідно, півпінгвіни.
B. Є всього декілька випадків, коли правило модифікується. По-перше, якщо корінь починається на я, ю, є, ї, після префіксу треба ставити апостроф. Пів’яблука, пів’юшки, напів’їдкий та пів’юрти.
C. По-друге, коли половинимо власну назву, то після приставки ставимо дефіс. Пів-Європи, пів-Одеси, пів-Антарктики.
D. Ну й у зворотах на кшталт «о пів на третю» кожен з елементів пишеться окремо: пів на восьму, о пів на другу тощо.

 

4. Урешті-решт, утомлені купою дивацтв та помилок, з якими сьогодні давали раду, зручно влаштовуємося на люксовому ліжку й читаємо газетну статтю на сон грядущий. А там: «Наступної суботи кращий карловарський кінотеатр десятиріччя «Гори-цвіт» дивуватиме приїжджих показом фільму «Носороги». Кінострічка є екранізацією п’єси румунського драматурга Ежена Йонеско». І знову чатуємо на помилку:

A. Кінотеатр
B. Десятиріччя
C. «Гори-цвіт»
D. «Носороги»

Тут маємо справу з правописом складних іменників. Усього варіантів два: писати цей самий іменник разом чи через дефіс. Попереджаємо: у газетних реченнях абсолютно всі іменники пишуться разом. Чому так? Звільна з усім розберемося.

A. Кінотеатр та кінострічка – слова з цікавою приставкою кіно-. Маючи справу з цим або з ось цими (авіа-, аудіо-, біо-, відео-, екстра-, кіно-, макро-, мікро-, моно-, радіо-, супер-, стерео-) префіксами, нейтралізуємо внутрішнього редактора й просто пишемо іменник без жодних дефісів. Авіаконструктор, відеогра, макроекономіка, стереоустановка.
B. Десятиріччя – гарне й показове для нас слово. Якщо першою частиною іменника виступає числівник, то написання теж може бути лише злитим. Сторіччя, першокласник, двохсотліття (але 100-річчя, 200-ліття, бо числівник записано цифрами).
C. Горицвіт пишемо разом, бо перша частина – це, по суті, дієслово наказового способу («гори» – тобто наказ, «гори, цвіте!»). За цією ж логікою пишемо дурисвіт («дури світ»), перекотиполе (вочевидь, «перекоти поле») тощо.
D. І найочевидніше слово – «носороги». Маємо дві основи (ніс та ріг) та допоміжний голосний О (на його місці можуть також бути Е, Є). Тому додатковим дефісам чи роздільному написанню тут точно не місце. Зорепад, життєпис, газомір, вертоліт.

*** Ну й про злите написання слів з пів-, напів- теж не забуваємо: усе ті ж півпінгвіни, напівсон, північ.

 

5. Перегортаємо наступну сторінку й бачимо таке повідомлення в рубриці «Термінові новини».
«Прізвище зірвиголови, що вчорашнім безхмарним днем прогулювався гірською тропою над прірвою та шубовснув в озеро, не встановлено. Утім поліціанти повідомляють, що він превелебний отець, себто священик». Питання ось у чім: невже й тут закралася якась помилка, можливо навіть з префіксами?

A. Так, помилка в слові «прірва»: що за слово взагалі?
B. Так, помилка в слові «безхмарними»: замість З мусить бути С
C. Так, помилка в слові «превелебний»: приставка пре- означає збільшену міру ознаки: священик що, надто велебний?
D. Усе правильно, можна засинати зі спокійною душею

Відпочивати дійсно можна, лишилося тільки розібратися з тим, що до чого. (Отже, тепер у Вас нема жодного шансу забути правопис слова «священик»).

A. З «прізвищем» та «прірвою» все добре: вони входять до елітного клану небагатьох українських слів, що пишуться з приставкою прі-. Крім згаданих є ще прізвисько та прірвистий.
B. У префіксах роз-, без-, від-, над-, під-, між- кінцевий приголосний (це ті, що З та Д) не оглушуються (не перетворюються на С та Т), навіть коли корінь слова починається з глухого звуку. РоЗКрутити, череЗПлічник, беЗХмарний.
C. А з підступним префіксом пре- справа така: він дійсно майже збігається за значенням зі словом «дуже», але є кілька веселих винятків: презирливий, презирство, преосвященний, престол, преподобний, превелебний. Запам’ятовуємо їх, аби знати як звернутися до священика (Ваше улюблене слово на сьогодні), якщо бідолаха раптово шубовсне в гірське озеро.

На цьому все, можна сміливо засинати з чистим правописним сумлінням: підступні питання подолано.

*****

Хочете ще трішки повчитися? Перегляньте попередню статтю Аліни про правопис.

Відповідь до “5 ПІДСТУПНИХ ПИТАНЬ З ПРАВОПИСУ”

  1. Лілея сказав:

    Ваша стаття прочитана на одному подиху, дякую!..

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *