Українська лайка

Кажуть, що інтелігентну людину можна впізнати тоді, коли вона вдарить себе молотком по пальцю. Тоді ж, мабуть, можна впізнати і справжнього українця: заматюкається він по-московському, чи вилається по-українському. А хіба ж немає інтелігентних українців? – можете зауважити Ви. Ото ж бо й воно, що українська лайка суттєво відрізняється від російських матюків і певна її частина звучить цілком пристойно.

Отже, розберімося, чим відрізняються російські матюки від української лайки. Матюки пов’язані зі статевими органами та відносинами (до речі, часто неприродніми! – цікаво, чи кожен, хто їх вимовляє, усвідомлює до кінця, що каже, і дійсно мріє про сказане?). Вони можуть вживатися не тільки як лайка, а й для заміни окремих слів чи фраз, зв’язку між різними частинами речення та як вигуки, що робить їхнє вживання ще абсурднішим. Українська ж лайка покликана насварити (людину, випадок, обставини) й може виявляти широкий діапазон почувань, від емоційного сплеску за екстремальних обставин (той же молоток по пальцю) до легкого докору, і все, що між ними: гнів, злість, досада, розпач, розчарування, образа, іронія, насмішка, кпини, невдоволення, неприйняття, недовіра, протидія тощо. За змістом вона теж варіюється від «міцних» висловів до абсолютно пристойних. Якщо російські матюки часто вживаються, щоб показати свою бравурність, «дорослість», та щоб компенсувати брак словникового запасу і невміння висловити свою думку, то в українській лайці навпаки, виявляється вся фантазія й навіть десь літературний хист, створюються неймовірні, але влучні й колоритні, часто смішні óбрази. Як бачите, навіть лайка показує, наскільки різниться спосіб думати і висловлювати емоції росіян та українців, а беручи щось від інших, ми переймаємо й частину їхнього мислення. Ми не закликаємо Вас лаятись, але якщо вже так свербить язик, то хоч робіть це по-нашому, по-українському. Хоча лайку, наведену під кінець статті, навіть рекомендуємо.

Як же лаялися українці? «Найміцніша» лайка була пов’язана з органом та з процесом дефекації (що характерно взагалі для всієї Європи). Часто такі вислови є «міцними» тільки через наявність в них «міцних» слів, до того ж вони нерідко присмачуються добрим почуттям гумору:

  • Всрався та й криво!
  • Поцілуй мене в сраку!
  • А насрав собака!
  • Одною сракою на два базари!
  • Ти хочеш всратися і не надутися! (хочеш чогось досягнути, не докладаючи до цього зусиль)
  • До сраки карі очі!
  • Налякав їжака голою сракою!
  • Зібрався, як за море срати…
  • Сере, співає ще й тріски збирає! (хто намагався робити багато справ одночасно)
  • А щоб твоя срака по шву розійшлася!

Гумор міг проявлятися і у відповідях:

– Насеру його матері!
– Насери собі в гóлови, щоб м’якіше спати було!

Ще частина пов’язана з нечистою силою:

  • А чорти б його побрали!
  • Де це тебе чорти носили?
  • Іди к бісовій матері!
  • Дідька лисого тобі дам!
  • Гемонський сину (гемонська дитина)… (гемон = демон)

Але більш побожні не хотіли згадувати всіляку нечисть і тільки на неї натякали, чи обмежувались лиш христоборцями:

  • Іродова душа! (мається на увазі той Ірод, що дав наказ повбивати немовлят, щоб між ними вбити Ісуса Христа)
  • Вражий сину… («враг» запозичене з церковнослов’янської через релігійні книжки, де воно означало «ворога роду людського»)
  • Іди геть к нечистому!

Інший блок української лайки походить від побажань негараздів (якщо ти такий, то хай тобі буде так!):

  • Тіпун тобі на язик! (тіпун – хрящуватий наріст на кінчику язика)
  • А хай йому грець! (грець = параліч)
  • А трясця його голові! (трясця – лихоманка, коли людину кидає то в жар, то в холод)
  • А щоб його скрючило!
  • А щоб він сказився!
  • А бодай воно було виздихало!
  • А бодай би воно луснуло!
  • А бодай воно скисло!
  • Бий його лиха година!
  • А щоб його підняло й гепнуло!

Завважте, що лайка часто застосовується не тільки до людей, а й до неживих предметів та до ситуацій, особливо цей останній блок. Але й тут українці часто вдавалися до натяків – вони хоч і запальні, та за натурою добрі й швидко відходять, тож побажання лиха вони заміняли на побажання добра і вживали його за тих самих обставин:

  • А щоб тобі добро було! (замість «а щоб тобі добра не було!»)
  • А бодай би ти був здоровий! (замість усіх тих трясць і греців)
  • А щоб тобі щастя було! (замість «а бодай би ти щастя не знав!»)
  • А щоб тебе лиха біда стороною обходила! (замість усяких «бий тебе» грім божий, лиха година тощо)

Ще якась частина української лайки показувала невдоволення чи містила погрози:

  • А де це тебе трясця носила?
  • Собаці під хвіст! (про марність зусиль)
  • Ой дивися, бо будеш сміятися на кутні!
  • В тебе в роті чорно! (Ото чорнороте!)
  • Тиць моя радість!

В класичній літературі лайку можна знайти практично в усіх письменників: Івана Нечуя-Левицького, Івана Карпенка-Карого, Бориса Грінченка, Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Івана Котляревського, Панаса Мирного, Андрія Чайковського, Миколи Гоголя, Леоніда Глібова, Степана Руданського, Степана Васильченка, Василя Стефаника, Григорія Квітки-Основ’яненка, Михайла Старицького, Марка Кропивницького, і навіть у письменниць: Ольги Кобилянської, Марка Вовчка, Лесі Українки. Переважна більшість лайки там є власне лайкою (коли людина свариться, як розлютована чи невдоволена), хоч і доволі колоритною.

От, скажімо, в Івана Карпенка-Карого в «Мартині Борулі» герої лаються так:

  • Бодай ти галушки не проковтнув, щоб ти вареником подавився
  • Бодай тебе за пупа взяло
  • Шелепа
  • Анахтема

Багато лайки можна знайти в серії оповідань Івана Нечуя-Левицького про бабу Палажку і бабу Параску:

  • А бодай ти на кутні зуби засміялась!
  • Бодай вже з тебе лихо насміялось!
  • В тебе і в роті чорно
  • Іродова душа
  • Шкварчиш безперестану, як вишкварка
  • Печена ідольська поклоннице!
  • Чи в тебе не всі дома, чи зроду нема однієї клепки в голові?
  • Чи ти вже сказилась, чи до тебе ще тільки приступає?

Якщо Ви захочете дізнатися більше лайки згаданих вище типів, то зможете легко знайти її і в безмежних інтернетрях, і у творах наших класиків. А ми перейдемо до пристойнішого й добрішого.

Із класичної літератури:
Борис Грінченко «Під тихими вербами»:

  • Будеш ти в мене духопели їсти!
  • Піднесу тобі тертого хріну такого, що довго в носі крутитиме!
  • Вкручу тобі хвоста!

Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»:

  • Мордою хоч пацюки бий!
  • Перелоги напали (перелоги – корчі, судома, вживається, коли хтось не здатен щось зробити)
  • Будеш ти в мене циганської халяндри скакати! (халяндра – запальний циганський танок)
  • Бодай тебе побила лиха година та нещаслива.
  • Зінське щеня (кріт)

Іван Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки й матушки»:

  • А бодай вас лиха година взяла!
  • Бодай же Вас Бог любив!
  • Ой бодай же Вас курка вбрикнула!
  • А бодай же Вам жаба на ногу наступила!
  • Бодай же Вас миші перелякали!
  • Верзеш таке, що й купи не держиться!

Окремий невеличкий блок галицької лайки:

  • холєра ясна
  • а шляк би тебе трафив (шляк – удар, інсульт; тут деякі дотепники відповідали: най би мені шлях трапив? (я потрапив на дорогу, знайшов дорогу) та то є файно!)
  • най ті качка копне! (вдарить)

Слова, що могли вживатися як лайливі:

  • бузувір (нелюд, жорстока людина, релігійний фанатик)
  • волоцюга (бездомна людина, що не працює, а живе з крадіжок та жебрацтва)
  • вражий
  • задуп’я (віддалене від цивілізації поселення)
  • злидень (бідна, вбога людина)
  • іродовий
  • йолоп (дурень)
  • лайдак (вбога бездомна людина, непутящий, неохайний, ледар, гультяй, волоцюга)
  • ледащо, ледачий (якщо слово «лінивий» показує лише небажання щось робити (зазвичай фізично), то «ледачий» часто вказує на ментальні лінощі, коли людині ліньки над собою працювати, й тому вона стає непутящою – п’є, краде, гуляє, волочиться за чужими жінками чи з чужими чоловіками, не хоче піклуватися про сім’ю, шанувати батька й матір тощо)
  • нехрист (людина, що не має християнського милосердя, жорстока, несправедлива)
  • одоробло, одоробало (незграбна людина)
  • скажений (про лиху, люту людину, що не вміє контролювати свій гнів)
  • харцизяка (розбійник, грабіжник)
  • хвойда (нечепурна, неохайна людина)
  • чупойда (нечепурна, неохайна людина)
  • шерепа (потвора)

Останній блок оцінять насамперед ті, хто має добру образну уяву. Можна лаятись і при дітях, навіть більше – зазвичай їх така лайка дуже тішить і викликає жваве зацікавлення.

  • А щоб тебе муха вбрикнула! (Ви вже злякалися?)
  • А щоб тобі курка на ногу наступила!
  • А щоб тебе кури загребли (запорпали)!
  • А щоб тобі булька з носа вискочила!
  • А щоб в тебе пір’я в роті поросло! (прохання помовчати й не говорити дурниць чи не вибовкувати таємниць, і взагалі, не втомлювати своїм патяканням)
  • А щоб на тебе кицька пчихнула!
  • А щоб тобі коти меду наносили! (вияв досади на зроблену кимось дурницю)
  • Щоб тобі очі грали, а зуби скакали!
  • Дурний, як сало без хліба! (хто полюбляє сало з хлібом і намагався колись скуштувати його без хліба, зрозуміє всю глибину цього висловлювання)
  • Дякую по спині ломакою!
  • Підскакує, як вишкварка на пательні (сковороді)!
  • Що це ти, очі загубив? (як хто уникає на когось дивитися)
  • Таке верзеш, що й на вуха не налазить!
  • Не лізе ні в які ворота! (ні в тин, ні в ворота!)
  • Сестра бабці рідний кум! (що до чого, а й це нічого!)
  • Дурний тебе піп хрестив!
  • Пишається, як кіт на глині
  • Свисніть куме Ви, бо Ви дурніші! (як хтось пропонує зробити щось сумнівне, що сам робити не хоче)

А як лаються у Вашому регіоні? Кажуть щось із процитованого нами, чи що інше? Пишіть в коментарях, а як хочете розповісти більше, просимо на форум.

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту, натисніть Ctrl+Enter і запропонуйте свій варіант.

Інші статті за темою

Фонетика й вимова Про українську мову кажуть, що вона евфонічна, тобто милозвучна, приємна на слух. Але милозвучність нашої мови створюється багатьма компонентами, вона...
“Приймати до уваги чи брати до уваги?”... Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. Наприклад: “- Марійко,— звернувся ласкаво Васи...
О НАЗВО ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ! Чи виникали у Вас коли труднощі в написанні власних назв? О, напевно! Чи з великої, чи з малої літери писати оте "лондонський" чи "шевченківський", і ...
5 ПІДСТУПНИХ ПИТАНЬ З ПРАВОПИСУ... Пропонуємо Вам розібратися ще з 5 хитромудрими правилами правопису, які частенько нас підводять. Автор статті - Аліна Яковлєва, літературо- й мовознав...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *