Живи українською

Мiф про канадську двомовнiсть

Мiф про канадську двомовнiсть

“Двомовна Канада” була i залишається утопiєю. Двомовними є лише 17% населення – переважно ті, хто в побуті розмовляє французькою. Канадський досвід може стати цікавим уроком для поборників “державної двомовності” в Україні – в ситуацiї офiцiйного бiлiнгвiзму виживає лише одна мова: сильнiша. Колишнiй одесит, мiй приятель вже кiлька рокiв yчиться у Сполучених Штатах. У 2005 вiн вперше у життi приїхав до Канади – по справах. Я […]

Читати далі Прокоментуй!

Ідентичність – запорука успіхів

Ідентичність – запорука успіхів

“Щоб створити українську державу, треба спочатку створити її у власному серці”. Ці слова Дмитра Донцова (цитата з памяти) я прочитав у самвидаві десь у сімдесятих роках минулого століття, і вони надовго запамяталися мені своєю простою самоочевидною правдою.Здається, у цій короткій формулі Донцов фактично означив чи не найголовнішу проблему українського народу, проблему, яка була актуальна в його часи, в пізніші радянські часи, і яка (чи не […]

Читати далі Прокоментуй!

Хто ж таки їхав із Дону додому? Оригінальна версія пісні “Ой ти, Галю, Галю молодая”

Хто ж таки їхав із Дону додому? Оригінальна версія пісні “Ой ти, Галю, Галю молодая”

Де в Україні не співають пісень? Не знайдено такого місця. І в співучого нашого народу особлива тема – козацтво, відоме своєю сміливістю, мужністю, лицарськими чеснотами. Але… Вслухаймося у текст пісні “Їхали козаки”, яку в 1936-му “повернув українському народові із забуття” московський краснознамьонний хор красной арміі. Останнє видання цього тексту: Київ, 1993, “Музична Україна” 4707, Збірник пісень; упорядник – Поріцька О. А., “Як засядем, браття, коло […]

Читати далі 2 коментарі

Навіщо Україна Росії?

Навіщо Україна Росії?

“Україна і Білорусія є головними геополітичними союзниками Росії. Наша зовнішня політика має бути максимально спрямована на інтеграцію з Україною і Білорусією… Фактично ми один і той самий народ… Ми повинні посилювати інтеграцію “, – ці слова Олексія Навального, сказані ним для українського телебачення, викликали помітний мережевий резонанс. В Україні реакція цілком визначена: “Росопозиціонер Навальний виявився звичайним імперським шовіністом”. Немає сумнівів, що ставлення до тези про […]

Читати далі Прокоментуй!

«Переваги» двомовності

«Переваги» двомовності

Недавно міністер освіти Табачник висунув як арґумент на «захист» російської мови давнє, заяложене ще за радянської доби твердження, що завдяки «русскому языку» українці мають можливість прилучатися до багатств світової культури, і тому, мовляв, російську мову належить розглядати як «велике наше надбання, а українсько-російську двомовність як цінну перевагу України».І справді (подумає собі пересічний українець) уявіть собі, що би було, коли б «націоналістам» удалося витіснити російську мову […]

Читати далі Прокоментуй!

Бути собою: мовна стійкість дає людям змогу формувати середовище, а не залежати від нього

Бути собою: мовна стійкість дає людям змогу формувати середовище, а не залежати від нього

«Лінгвістична» нестійкість бачиться загрозливою: якщо кожен українець виявлятиме свою «ввічливість» до російськомовних, хто ж тоді говоритиме українською? Нас навчали вихованості. «Відповідати тією самою мовою, якою до тебе звертаються, – це ознака ввічливості», – методично повторювали вчителі в школі. Ми виросли дуже ґречними й тепер, спілкуючись із російськомовними колегами, друзями і просто перехожими, чемно переходимо на їхню мову. Ніби інакше вони нас не зрозуміють. А українська […]

Читати далі Прокоментуй!

Фоззі: Труднощі перекладу. Як змусити себе читати книги українською

Фоззі: Труднощі перекладу. Як змусити себе читати книги українською

З недавніх пір книги Кінґа в українському перекладі надходять у продаж на півроку раніше, ніж у російському. І на форумі північні сусіди обурюються і проклинають їхню неповоротку видавничу машину, в той час як наші любителі творчості дідуся Стівена радіють від душі: це чи не єдина культурна перемога на тлі прогресивної сусідки. Але читати Кінґа українською не поспішають. Я в тому числі. І, як з’ясувалося, мої […]

Читати далі 2 коментарі

Як молодь популяризує українську мову

Як молодь популяризує українську мову

Попри намагання влади утвердити панування російської всіма можливими засобами – від закону Ківалова – Колесніченка до русифікації публічного простору, небайдужі українці продовжують активно опиратися нав’язуванню «язика» Один із трендів – креативні способи популяризації своєї мови. Зокрема, боротьба зі штучним обмеженням видань (згідно з даними аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2011 році», наклади газет, що виходять державною, становлять 30%, журналів – лише 10%), […]

Читати далі Прокоментуй!

“Приймати до уваги чи брати до уваги?”

“Приймати до уваги чи брати до уваги?”

Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. Наприклад: “- Марійко,— звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини,— не бери всього так близько до серця” (Іван Цюпа), “Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило” (Олесь Гончар), “Директор школи брав до відома повідомлення класних керівників” (з газети), “Не треба брати це до уваги” (з […]

Читати далі Прокоментуй!

Фонетика й вимова

Фонетика й вимова

Про українську мову кажуть, що вона евфонічна, тобто милозвучна, приємна на слух. Але милозвучність нашої мови створюється багатьма компонентами, вона потребує належної фонетичної організації. Милозвучність вимагає свідомого уникання незграбності в поєднанні звуків, послідовного й неухильного дотримання норм правильної вимови. ВИМОВНІ НОРМИ Про дотримання вимовних вимог мусить дбати кожен носій мови, якщо він хоче, аби його індивідуальне мовлення відповідало критеріям нормативності. Вимова тісно пов’язана з фонетичною […]

Читати далі Прокоментуй!